Від школи до гімназії

ВІД ШКОЛИ ДО ГІМНАЗІЇ

Перш, ніж познайомити Вас з історією нашого навчального закладу , пропонуємо познайомитися з історією розвитку освіти у нашому селищі.

Культурний рівень населення Градизька в дореволюційний час був дуже низький. Про це говорять наступні факти: за переписом населення 1885 року серед  2283 чоловіків  козаків, казенних селян, селян – власників письменних було було 234, а серед 2044 жінок цих категорій населення письменних було лише 7 .

Відповідно навчалося в однокласній і двокласній церковно – приходських школах хлопчиків – 77, дівчат – 7. На час  першого загального перепису населення Російської  імперії в 1897 р. в Градизьку було лише 24,7% письменних людей.

Справа освіти населення була в руках церкви.  Шкіл не вистачало та ті, які були , могли відвідувати лише діти заможних селян та міщан. 

На початку ХХ ст. (1902 р.) при Троїцькій церкві  діяли чоловіча і жіноча однокласні та  двокласна церковно – приходські школи.  При Покровській  церкві була церковно – приходська однокласна школа і два земських народних чоловічих та жіночих училища., а також невелика церковна бібліотека.  В земських школах навчалися діти сільської знаті та багатіїв, які  мали змогу продовжувати навчання  в Градизькій двокласній школі та в Кременчуцькому вищому початковому училищі. Випускники земської школи могли одержати посаду помічника вчителя, а через два роки, склавши іспити в Лубенській духовній семінарії стати вчителем. 

Після Жовтневої революції 1917 р. в Градизьку було створено трикласне початкове училище та п’ятикласне вище початкове училище, після закінчення якого учні мали змогу навчатися в технікумах.

В двадцяті роки, коли було введено обов’язкове початкове навчання , відбулась реорганізація цих шкіл і стали діяти три початкових і дві семирічних школи. На базі першої семирічної школи в 1932 році було створено Градизьку середню школу.

Вперше 8 клас середньої було відкрито в 1932 році в приміщенні семирічної школи №1. 

В 1935 році для середньої школи було збудоване нове двоповерхове приміщення в центрі села. Приміщення мало 23 розкішні класні кімнати, в яких навчалось 15  класів – комплектів ,спортзал, бібліотеку та інш.  З 1938 року з’явилися паралельні старші класи. А в 1940 році було : 8-х класів – 4, 9 – х касів – 4,  10 – х класів – 2.

В довоєнний час школа зробила п’ять випусків 10 класу з кількістю випускників до 300 осіб.

  

Великою подією в житті школи  було нагородження в 1939 році  вчительки Головко Є. І. найвищою урядовою нагородою – орденом Леніна.    

 В 1939 -1941 р. Градизьк був культурним центром району. За переписом населення 1939 р. в Градизьку налічувалось 9330 чол., в тому числі 4176 чоловіків та 5156 жінок. Працювали 2 середні школи , 1 семирічна  і 3 початкові школи з загальною кількістю учнів до 2000 чол., крім цього , був робітфак Кременчуцького педагогічного інституту, на якому навчалось більше 100 чоловік робітників і колгоспників, та бухгалтерсько – економічний технікум, в якому навчалось в 1940 році 167 учнів.

В час Великої Вітчизняної війни  ,в період окупації, школа не працювала.  Приміщення школи було зайняте німцями під табір військовополонених, а корпус № 2 засипано награбованим зерном. В допоміжних приміщеннях школи (флігель) німці розмістили конюшню.

Відступаючи, фашисти підірвали центральне приміщення школи і спалили корпус № 2. Знищили  книг з шкільної бібліотеки близько 1000 примірників, все обладнання шкільних приміщень і кабінетів. Загальний збиток, нанесений фашистами школі – майже 1,5 млн. карбованців.

У вересні 1943 року селище було звільнене.  Місцеві органи, учительський колектив , громадськість села взялись за відбудову школи. З руїн шкільного приміщення було вивезено 15 – 17 вагонів землі, щебеню, попелу спаленого  зерна. Відбудовувати школу допомагали і військові частини Радянської армії, які безкоштовно передали ліс з п’яти переправ.

В післявоєнні ( за 8 років) роки на відбудову, ремонт держава виділила 250 тис. карбованців.

В 50 – і роки школа мала наочних приладів в навчальних кабінетах на суму – 44685 крб., книг в бібліотеці на суму – 10718 крб., робочого приладів на суму  - 56775 крб.

В 1951 – 1952 н.р. в школі нараховувалось 30 класів -  комплектів з загальною кількістю учнів -   1064 .

Радісною подією в житті школи стало нагородження в 1951 р. орденом Трудового Червоного Прапора учителя Ковалевського Є.О. 

В 1960 році Градизька середня школа була переведена в новозбудоване триповерхове приміщення.




 З освітніх закладів працюють крім того школа - інтернат та дві восьмирічні школи.

1999 і 2000 р.р. особливі у житті градизьких школярів : гостинно відкрила їм свої двері школа – новобудова. 







Багато років всі чекали цієї миті. Зимового сніжного ранку 11 січня 1999 року відбулося відкриття першої черги школи.

  

( Вручення начальником управління капітального будівництва Усовим В.А. символічного ключа директору школи Салімон А.П.)

1 вересня 1999 року ознаменувалось не лише святом Першого дзвоника а і  відкриттям  ІІ черги школи. 

У 2002 році  завершується історія Градизької  ЗОШ І – ІІІ ступенів  і розпочинається історія  Градизької  гімназії та їй присвоюється ім’я Героя України , народного артиста України, лауреата Державної премії імені Шевченка О.І.Білаша.